Вівторок, 19 Березня, 2024

Історична прогулянка Маріуполем: цікаві пам’ятки рідного міста

Маріуполь – славне гарне місто, де є на що подивитися і завжди знайдеться чим зайнятися, пише сайт mariupol-future.com. Попри загальноприйняту думку про виключно індустріальний регіон, де процвітає лише виробництво, заводи та промисловість, це місто ще й багате на цікаві культурні та архітектурні пам’ятки, які привертають увагу і мають тривалу багаторічну історію.

Прогуляємося ж цікавими місцями нашого міста, аби переконатися, що Маріуполь – гарне місто з чудовою історією.

Розпочати прогулянку Маріуполем необхідно з оглядового майданчика

Ні для кого не є таємницею, що головна окраса міста Маріуполя – це Азовське море, одне з небагатьох південних морів, яке взимку покривається льодом по всій практично території моря. Рідкісне явище, яке не може не привертати уваги. Однак справжнім дивом Азовського моря вважають намивні піщано-мушляні коси. Саме Азовське море вважають світовим лідером за кількістю таких кіс, а ще – за їхньою довжиною, адже часом вона вражає і захоплює.

Спостерігати за красою та величчю цього моря можна з висоти оглядового майданчика, який розташувався в “Міському саду”. Цей сад сам по собі має тривалу історію і це подарунок рідному місту від його вдячних жителів, які тут в 1867 році заклали фруктовий сад, про що свідчить напис на вхідній арці до цього саду. І якщо сам “Міський сад” не можна вважати архітектурною пам’яткою нашого міста, та в ньому є чимало скульптур, які варто побачити гостям міста.

На що подивитися у “Міському саду” Маріуполя?

“Міський сад” вже за правом може називатися старим, адже йому вже понад 100 років. За цей час тут з’явилося чимало скульптур, які привертають увагу відвідувачів.

Цікаво буде прогулятися алеєю просвітителів, яка тягнеться від головної паркової арки і аж до центральної площі. Ця алея просто “всіяна” бюстами видатних людей, які зробили величезний внесок у світову науку і культуру. Тут наукові діячі сусідять з людьми мистецтва – це Дмитро Іванович Менделєєв і Олександр Сергійович Пушкін, Віссаріон Григорович Бєлінський і Лев Миколайович Толстой.

Далі – ще ціла низка цікавих пам’яток монументального мистецтва, які можна побачити на території “Міського саду” Маріуполя:

  • Пам’ятник-Пушка – данина пам’яті загиблим у боротьбі за владу рад на початку 20-х років минулого століття. Встановлений пам’ятник в західній частині парку в 1936 році поруч з алеєю, яка йде вздовж моря;
  • Пам’ятник героям Великої Вітчизняної війни (1941 – 1945) – монументальна споруда у вигляді трикутної стели з двох частин з чорного каменю був встановлений у 1967 році, замінивши собою обеліск 1945 року, встановлений поряд з венеціанським містком у центральній частині парку. Його називають найкращою епітафією для загиблих героїв;
  • Пам’ятник льотчикам дев’ятий гвардійської Маріупольської винищувальної авіадивізії – ще одна пам’ятка в парку нашого міста, створена у вигляді прямокутного обеліска на кубічному постаменті – це братська могила Героїв Радянського Союзу.

Прогулявшись головними алеями головного міського парку, повернемося на сам початок, щоб дізнатися кілька цікавих фактів про арку, яка величає вхід до парку.

Чим цікава головна арка “Міського саду” Маріуполя?

Так, повертаємося до головної арки “Міського саду”, яка велично прикрашає вхід до парку. Саме з цією аркою найчастіше можна побачити фотографії мешканців міста Маріуполь, які приходять сюди подивитися на культурну спадщину.

Колись вхід до улюбленого місця маріупольців прикрашали вивіски і велике зображення самого пана Леніна – так виглядав вхід до саду ще в радянські часи, коли влада хотіла заполонити абсолютно всі галузі діяльності і нагадувати про “головні” цінності на кожному кроці.

Цю арку, як і всі інші арки, споруджені в радянські часи, фахівці-історики суперечливо оцінюють і не всі погоджуються з думкою про те, що це може бути пам’яткою архітектури. Адже в ті часи це була досить популярна річ і “помпезне” спорудження.

В різні часи арка виглядала по-різному, і якщо в часи радянської влади тут красувалися обличчя відомих можновладців, то в сучасні часи тут можна побачити обличчя талановитих діячів мистецтва та культури. Наприклад, в часі проведення “Гогольфесту” арку “Міського саду” Маріуполя прикрасив символ фестивалю сучасного мистецтва. Таким чином, організатори заходу вирішили відзначити основну локацію проведення найяскравішої культурної події весни в рідному місті.

Одного разу арка була справді грандіозною і мала розкішний вигляд приблизний розмір маски три на три метри. Вона була зроблена з металевого прута та важила близько 40 кг. Створили її в Маріуполі – майстри та художники арт-групи “Коло”, які також є учасниками щорічного фестивалю в нашому місті.

Далі – до історичної будівлі на вулиці Семенішина

Після відвідин головного місця відпочинку маріупольців крокуємо до історичної будівлі, яка розташувалася на вулиці Семенішина. Історія цієї будівлі розпочалася ще понад 100 років тому, коли цей особняк вважався видатною окрасою нашого міста. Будинок розташувався зовсім неподалік “Міського саду” і міського парку культури.

Ця будівля була зведена головним маріупольським архітектором Віктором Нільсеном і постала тут з початком минулого століття в стилі модерн. Будувався будинок для своєї родини – тут і проживав архітектор довгий час, аж до самої революції, поки дім не реквізували. Крім самої будівлі, прикрашеної барельєфами і декоративною башточкою, інтерес представляла і навколишня територія будинку – зараз вона, на жаль, зруйнована і ми не маємо змоги побачити мальовничі пейзажі прилеглої до будинку території.

Та не будемо сумувати з цього приводу – звернемо більше уваги на сам особняк, який, на щастя, пережив події революції і досі милує око мешканців Маріуполя. Особняк з такою тривалою історією є яскравим зразком архітектури модернового стилю: в кутовій частині він увінчаний башточкою з псевдоаттіком, що виконана пластичними лініями, і декорована вгорі античним маскароном, обʼємним ліпним орнаментом у вигляді обличчя. Кожен, хто шукає цікавинок у Маріуполі, має завітати сюди, аби подивитися на архітектурну пам’ятку, зведену понад 100 років тому.

Після історичного особняку на вулиці Семенішина – до мальовничого будинку з левами

Одна з головних архітектурних цікавинок нашого міста – це мальовничий давній будинок з левами, який затишно влаштувався на початку однієї з вулиць нашого міста, яка буквально “тоне” в зелені. Тут, здавалося б, на звичайнісінькій маріупольській вуличці, розташувався цікавий неординарний будинок, який обов’язково приверне увагу будь-якого перехожого.

Цей будинок – один з яскравих прикладів епохи модерну в архітектурі, це будівля з маскою левів на фронтоні, який було зведено понад 100 років тому. Будували такий неординарний дім в Маріуполі за проектом головного архітектора дореволюційного Маріуполя Віктора Олександровича Нільсена. Про цього архітектора ми вже згадували вище.

Ще до початку революційних подій архітектор продав своє дітище одному з козачих офіцерів, а сам перебрався до новобудови, яка розташувалася на вулиці Семенішина. У 30-х роках цього століття у Будинку з Левами проживав директор металургійного комбінату “Азовсталь” Яків Гугель. У 1937 році виявилося, що він був членом контрреволюційної організації. Будівельника і директора Азовсталі репресували. Після цього будинок був поділений на квартири і такий устрій в цьому будинку чинний і в наш час.

За подихом давнини в Маріуполі – завітайте до руїн синагоги

Ми говорили чимало вже про архітектуру сторічної давності, однак всі ми знаємо, що чим довша історія в архітектурної споруди, тим цікавіше. За таким подихом історії в Маріуполі варто піти до руїн маріупольської синагоги. Колись ця синагога була однією з найстаріших збережених будівель нашого міста.

Будівля синагоги постала на просторах Маріуполя в 1882 році. Діяла ця синагога в будинку маріупольського торговця Антона Чабаненка. З часом ця будівля здобула високе визнання – вона стала головною Хоральною синагогою нашого міста.

Згодом, вже в радянські часи, споруда, звісно ж, перейшла до користування радянської влади, однак її, на диво, не зруйнували, хоч більшість православних храмів Маріуполя таки зазнали в той час значних руйнувань.

Натомість руйнувань колишня синагога в Маріуполі зазнала дещо пізніше. Колишня синагога довго служила спочатку медичному училищу, а потім радянська влада віддала приміщення синагоги для користування заочній школі. У середині 1980-х років було прийнято рішення розмістити в будівлі картинну галерею – гарне рішення для історичної і архітектурної пам’ятки, але бути картинній галереї в стінах будівлі так і не судилося – невдовзі погодні умови зруйнували приміщення синагоги, адже будівля не витримала сильного снігопаду і рухнула.

Від синагоги – до театрального скверу (храму святої Марії-Магдалини)

Продовжуємо тему культових споруд в рідному місті. Тут ще задовго до зруйнування церкви святої Марії-Магдалини заклали храм з такою ж назвою – це відбулося в 1862 році. Саме в цей час заклали величний, просторий храм з престолами в ім’я святої Марії-Магдалини, святого Іоанна Хрестителя і Покрова Пресвятої Богородиці.

Будівлю храму закладали тут дуже довго – понад 35 тривалих років і освятили храм тільки в 1897 році і з того часу тут почали правити служби. Навколо ж самого храму заклали чудовий мальовничий сквер, який назвали Олександрівським.

Споруджений новий храм став найбільшим в нашому місті після Харлампієвського собору. Храм став настільки величним, що його купола можна було побачити за кілька миль від берегу моря.

В цьому храмі колись зберігалася унікальна ікона – серед інших цінностей тут зберігалася запрестольна ікона Спасителя, яка прийшла сюди ще з часів запорозьких козаків. Храм був знесений у першій половині 1930-х років. А у 1960 році на його місці було зведено будівлю драматичного театру.

Від храму – до театру

Йдемо далі, гуляючи вулицями рідного міста. Далі вартує подивитися на будівлю театру в Маріуполі, історія якого бере свій початок ще з 1878 року. Саме тоді було створено першу професійну трупу в місті. Син маріупольського купця орендував приміщення для діяльності театру. Звідси почали свою професійну діяльність знані діячі театрального мистецтва.

Урочисте відкриття театрального будинку відбулося в листопаді 1887 року, яке отримало назву “Концертний зал”. Згодом, вже в 30-х роках 20-го століття на базі маріупольського театру було засновано Донецький музично-драматичний театр з постійним перебуванням в місті Маріуполі.

Велич маріупольської архітектури – у звичайних будинках

Одна з найвеличніших пам’яток архітектури – це житлові будинки зі шпилями, східний і західний шпилі на будинках. Будинки були зведені в 1953 році на місці колишньої будівлі міськвиконкому за проектом відомого київського архітектора Яновицького – будівлі не так давно були зведені, однак все рівно зацікавлюють.

Ці будівлі зі шпилями у Маріуполі засновані і зведені в стилі класицизму середини 20-го століття. Масивний цоколь, ліпнина на стінах, пілони і колони іонічного ордеру, аркові пройми, кутові частини будинків прикрашають шпилі та фігурні парапети.

Шпилі тут розташовані не просто так – вони мають свою певну функцію, адже саме вони роблять архітектурний акцент перетину вулиці Куїнджі і проспекту Миру. Шпилі настільки величні, що їх можна побачити з берегів Азовського моря.

Це – лише маленька частина архітектурних пам’яток в нашому місті, на які варто подивитися гостям місті і про які мають знати всі його мешканці.

А які цікавинки про архітектуру Маріуполя знаєте ви?

Latest Posts

.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.