Наше чудове місто Маріуполь було б не таким мальовничим і цікавим, якби не діяльність цілої низки відомих діячів культури, мистецтва, зокрема, архітектури, адже завдяки їхній плідній роботі місто стало таким, яким воно є, пише сайт mariupol-future.com.ua.
Однією з таких талановитий постатей в історії міста Маріуполь є Нільсен Віктор Олександрович, без якого місто в наш час виглядало б значно біднішим і не таким цікавим.
Хто такий Віктор Нільсен і з чого почалася його діяльність?
Віктор Нільсен – це ім’я добре відоме для мешканців Маріуполя, істориків та дослідників. Він – видатний маріупольський архітектор доби сецесії, який народився в 1871 році і помер в 1949 році. Народився майбутній діяч архітектури за кордоном, в Санкт-Петербурзі, в родині пастора, яка мала данське і німецьке походження (звідси й таке цікаве і звучне прізвище в архітектора).
Тут, в рідному Санкт-Петербурзі, Віктор Олександрович і здобув свою освіту – тут навчався в Інституті громадянських інженерів, після чого розпочав свою професійну діяльність. Свою архітектурну і інженерну діяльність розпочав також в Росії, в місті Рибінськ (Ярославська губернія на той час). Тут він як молодий фахівець встиг також зробити свій вклад, його заслугою в Рибінську є будівництво міського водогону, чим завдячуємо саме проєктові Нільсона.
Такі успіхи не могли не привернути увагу і дуже скоро Віктора Олександровича запросили на поважну і авторитетну посаду – його в цей час запросили на посаду головного архітектора міста Маріуполя.
Коли Віктор Нільсон прибув до Маріуполя?
Так, саме завдяки своїм першим успіхам в маленькому Рибінську Віктор Нільсен і був запрошений до Маріуполя на головну архітектурну посаду в місті. На нове місце роботи Віктор Нільсен прибув в 1900 році (або ж у 1901 – за даними інших історичних джерел).
До слова, до приходу Віктора Нільсена на цю посаду у Маріуполі попередніми міськими архітекторами тут були Бер Самуїл Йосипович та Емерік Адольф Густавович. Їхня діяльність не відзначилася такими великими кроками, як зробив одразу після приходу новий архітектор.
Так, до приходу архітектора Нільсена наше місто буквально гинуло від нестачі води – йдеться про чисту питну воду в спекотну літню пору, коли без неї неможливо обійтися. Тож не дивно, що нового маріупольського архітектора одразу ж закликали до роботи зі створення проєкту міського водогону, який на ті часи мав досить суттєвий кошторис. Цікавий факт: дозвіл на будівництво міського водогону підписав сам Петро Столипін.
Молодий фахівець швидко і успішно впорався з поставленим перед ним завданням, хоча воно і було нелегким. Він зробив надзвичайно великий вклад для розвитку Маріуполя вже від початку своєї діяльності на посаді тут – завдяки новому міському водогону водопостачання повноцінне отримали понад дві третини усіх мешканців Маріуполя, і ще одна третина населення на той час використовувала колодязі для отримання води.
Від посади архітектора до депутата маріупольської думи
Така успішна робота і відповідальне ставлення до своїх обов’язків знову не залишилися осторонь уваги чиновників – дуже скоро завдяки цьому проєкту зросла довіра до архітектора і його навіть запросили стати депутатом маріупольської думи. Та що там казати – разом з такими кар’єрними кроками до Нільсона прийшов і значний матеріальний успіх, адже вже на той час він мав майна на 600 рублів.
Кар’єру архітектора зруйнувала радянська влада
Та недовго “грала музика” – радянська влада нещадно зруйнувала всі мрії та задуми архітектора Нільсона. Після 1917-1918 років ставлення радянської влади до архітектора різко змінилося в негативну сторону як до успішного фахівця царського періоду. В 1935 році взагалі відбулася масова частка кадрів, які мали дворянське чи неробітниче походження. В той час архітектор Нільсен був позбавлений права бути архітектором-практиком, тож працював в технічному відділі нового заводу “Азовсталь”.
Ударом для Нільсена як архітектора і творця церкви Констянтина та Єлени в Маріуполі стало руйнування владою храму в 1936 році. Серед знищеної праці архітектора Нільсена також опинилася ще одна безцінна річ – альбом із замальовками архітектора, куди він відносив малюнки фасадів спроєктованих робіт та їх оточення на той час. Будинок архітектора та його особистий архів також постраждали від пожеж. Однак пожежі – це результат німецької влади, а не радянських можновладців. Пожежі вчинили німецькі загарбники в часи відступу з міста.
Що вже казати про втрату малюнків архітектора – втрата малюнків архітектора значно погіршила вивчення періоду пожвавлення забудови міста доби капіталізму і історичної забудови міста через відсутність копій зниклих малюнків.
Та навіть попри таку неспокійну діяльність і постійний тиск з боку влади та інших обставин Віктор Нільсен зумів залишити непоганий вклад в розбудову архітектури нашого міста.
Архітектурні проєкти видатного Віктора Нільсена
Так, серед найбільш знакових архітектурних робіт – проєктування Старої вежі (водонапірної вежі), яка знаходиться в Центральному районі Маріуполя на перетині вулиць Варганова та Енгельса. Висота цієї історичної споруди в Маріуполі становить 33 метри.
Постала водонапірна вежа в центральному районі міста в 1910 році. В той час на вулицях нашого міста постали водяні колонки з приміщеннями для доглядачів, які продавали воду. Тоді в заможних маріупольців були окремі привілеї, адже до їхніх будинків провели окремі лінії.
Та водонапірна вежа в Маріуполі в наш час виконує дещо іншу функцію – з 2016 року у відремонтованому приміщенні водонапірної вежі створили креативний простір “Вежа” і тут проводять різноманітні виставки, лекції, концерти та багато-багато іншого.
Серед інших знакових архітектурних робіт нашого міста, зведених Віктором Нільсеном, – церква Констянтина та Єлени (зруйнована), школа при заводі “Нікополь”, приміщення власного будинку та старий корпус одного з університетів в Маріуполі.
На честь архітектора Віктора Нільсена в Маріуполі названо одну з вулиць.
