У 2015 році в Україні було впроваджено новий сервіс для спілкування громадян з органами державної влади – електронні петиції. Як полюбляють говорити можновладці – петиція, це інструмент електронної демократії. Простіше кажучи – це спосіб звернення громадян до влади за допомогою інтернету щодо резонансних питань, пише mariupol-future.com.ua.
Петиція – до влади пропозиція
Відповідно до Закону України «Про звернення громадян», кожен громадянин України або пересічний житель міста може створити петицію. Для подачі петиції необхідно скористатися сайтом того органу влади, у чиїй компетенції знаходиться ваше питання. Це може бути сайт Президента України, Верховної Ради, Кабінету Міністрів або органів місцевого самоврядування.
Після створення електронної петиції відбувається збір підписів, потім петицію розглядає орган влади, до якого вона направлена і на завершальному етапі автор петиції має отримати відповідь на свій запит, побажання чи вимогу, викладені у петиції.
Аби петицію розглянула місцева влада Маріуполя необхідно щоб за 90 днів її підтримали 250 чоловік. В залежності від тематики петиції вона може «вистрелити», тобто зібрати необхідну кількість підписів за дуже короткий термін, а може провісити на сайті непоміченою. За результатами розгляду петиції місцеві органи влади можуть розробити проект рішення та винести його на сесію міськради, а депутати проголосують «за» чи «проти».
Про що просили маріупольці
В Маріуполі сервіс петицій є дуже популярним інструментом. Місцеві жителі реєструють звернення не тільки до органів місцевої влади. Петиції адресують і президенту. З 2015-го року найтопова тема звернень до очільника держави – це транспорт та логістика.
За минулий, 2019 рік, маріупольці створили 413 петицій адресованих органам місцевого самоврядування. Слід зауважити, що більшість з них стосувалися проблем транспортного сполучення, комунальних тарифів, вартості проїзду та благоустрою. Але були пропозиції, які вимагали звільнення чиновників та посадовців.
Найпопулярніші за підтримкою петиції
Здоров’я та харчування дітей
Абсолютно рекордну кількість голосів за найкоротший час зібрала петиція проти харчування дітей маріупольських шкіл та дитячих садків замороженою продукцією. Про що йдеться? Наприкінці 2019 року педагогам маріупольських шкіл презентували зразки продуктів та готових обідів, які пройшли шокову заморозку – в асортименті був заморожений борщ і котлети, пельмені, сирники та млинці. Виробник – фірма з Полтавської області. Міська влада планувала підписати угоду, щоб ця фірма поставляла заморожені обіди в Маріуполь. Не оцінивши якість заморожених обідів, маріупольці виступили проти такого харчування. Петиція була створена 13 грудня та за 14 днів набрала 1156 підписів.
Вартість проїзду в транспорті
Питання підвищення вартості проїзду в транспорті Маріуполя на початку 2019 року дуже бурхливо обговорювали місцеві жителі. Приводом до невдоволення стало рішення виконкому Маріупольської міської ради про підвищення тарифів на проїзд у комунальному транспорті та маршрутках, згідно з яким з 1 березня в Маріуполі вартість проїзду в маршрутках та комунальних автобусах підвищувалася до 8 гривень, в трамваях і тролейбусах – до 7 гривень. Також в рішенні виконкому зазначалося, що наступне здороження проїзду в автобусах та маршрутках – до 9 гривень – буде з 1 серпня. Маріупольці були приголомшені адже такі ціни на проїзд були тільки в столиці, де рівень доходів жителів на порядок вище.
Тому протягом місяця були створені дві петиції, які за короткий термін зібрали рекордну кількість підписів. Загалом тема тарифів у транспорті – одна з самих популярних тем на сайті місцевих петицій Маріуполя.
1 лютого з’явилася петиція з вимогою не піднімати вартість проїзду до 7-8 та 8-9 гривень. Автор петиції вказав, що ціну на проїзд в маріупольському транспорті хочуть зрівняти з вартістю проїзду в Києві. За 15 днів петиція набрала 690 голосів із 250 необхідних.
Ще одну петицію з цього ж питання було створено 22 лютого. Її автор вимагав відмінити рішення виконкому Маріупольської міської ради про двократне підвищення тарифів на проїзд протягом року. Ця петиція зібрала 770 голосів за 16 днів.
Але петиція не спрацювала і незважаючи на супротив суспільства, влада Маріуполя була непохитна і з 1 березня проїзд у транспорті подорожчав.
Маріупольці не здалися і 22 березня було зареєстровано петицію з проханням зробити безкоштовним проїзд для школярів протягом навчального року. Автор петиції наводив розрахунки, доводячи, що транспортні витрати лягли надмірним навантаженням на сімейний бюджет.
«Під час навчального року багато дітей змушені їхати в школу на міському транспорті і маршрутках (16 грн. – в дві сторони, за місяць виходить 320 грн.). Діти, які навчаються в початкових класах їдуть в школу в супроводі батьків (32 грн. – в дві сторони, за місяць виходить 640 грн)».
Петиція за 13 днів набрала 469 голосів.
Чергова петиція також стосувалася проїзду дітей у транспорті. 30 липня зареєстровано петицію «Забезпечити школярів Маріуполя пільговими умовами проїзду по буднях». Батьки дітей-школярів звернулися з проханням включити дітей шкільного віку до пільгових категорій громадян, які мають право на безкоштовний проїзд. Петиція набрала 340 голосів за 21 день. Слід зазначити, що рішення маріупольського виконкому лишилося незмінним – школярі й надалі сплачували за проїзд.
Лише у вересні 2019 року близько 50-ти приватних перевізників зробили знижку на проїзд для школярів та студентів – в салонах транспортних засобів з’явилися таблички про те, що вартість проїзду при наявності документів – шкільного або студентського квитків – становить 50 відсотків від тарифу. (фото 3)
Петиції про комуналку
В розпал сезону опалення маріупольці просили дозволити автономне опалення та вимагали зниження тарифів. Це дві найпопулярніші петиції, які набрали однакову кількість голосів.
В січні місцевий житель зареєстрував петицію про надання дозволу на встановлення автономного опалення в багатоквартирних будинках. Петиція не викликала великого резонансу, але зібрала 330 голосів із 250 необхідних для розгляду міською владою. Потрібні голоси збиралися майже 40 днів. Відключатися багатоповерхівкам від централізованого опалення не заборонили, але якщо таке рішення підтримають 100 відсотків мешканців. Окремим споживачам зробити автономне опалення неможливо.
В лютому з’явилася петиція щодо скасування підвищення тарифу на опалення. Місцева влада ухвалила рішення підвищити вартість опалення з 15 лютого у зв’язку із подорожчанням газу. Протягом місяці петицію підтримали 330 маріупольців. Рішення не скасували, тариф було підвищено.
Про благоустрій та інфраструктуру
Переймалися маріупольці нічним освітленням вулиць. У серпні міська влада ухвалила рішення про відключення з 23.00 до 4.30 освітлення на другорядних вулицях у зв’язку з підвищенням цін на електрику. За 20 днів петиція з проханням повернути світло на нічні вулиці зібрала 335 голосів. Її автор наголошував на безпеці у прифронтовому місті. Слід зазначити, що влада дослухалася згодом та відмінила рішення про режим економії.
Також маріупольці вимагали не закривати україномовну школу і створили у березні відповідну петицію. Місцевих жителів обурило, що школу, яка існує більше 85 років міська влада планувала закрити через недостатню укомплектованість класів. Заклад розрахований на 776 школярів, а в ньому навчалося всього 218 дітей, що становить приблизно 30%. Щодо будівлі школи, то її хотіли облаштувати під соціальне житло. За 15 днів петиція зібрала 315 голосів підтримки і влада пішла на зустріч, школа працює й нині.
Великий резонанс у Маріуполі викликало виселення центральної бібліотеки імені Короленко, у зв’язку з реконструкцією будівлі. У липні була зареєстрована петиція, автор якої вимагав заборонити вивіз бібліотечних фондів. Він також повідомляв, що в приміщенні бібліотеки з’явиться креативний простір для IT і бізнесу, а усі фонди потраплять в інші бібліотеки міста. Резонанс був великий, петиція набрала 306 голосів за 21 день. Приміщення бібліотеки відремонтували й усі фонди переїхали за іншою адресою. В приміщенні, де раніше була бібліотека дійсно відкрився креативний простір для IT-тішників, усі бібліотечні фонди були збережені та «переїхали» в старовинну історичну будівлю в центрі міста. Пристрасті щодо зникнення бібліотеки вщухли – усі залишилися нібито задоволені – і маріупольці, і бібліотекари.
Звільнити не можна залишити
Справжня битва петицій розгорнулася навколо секретаря маріупольської міської ради Степана Махсми. Одна петиція була «за», друга – «проти» його звільнення з посади. Петиції з’явилися після чергової сесії, на якій між секретарем міськради та вчителем музики стався бурхливий словесний конфлікт. Вчитель та громадський активіст виступив на пленарному засіданні і звинуватив владу у тому, що педагогам не підвищують зарплатню. Результатом дискусії у сесійній залі стали дві петиції. Петиція «за» звільнення була створена 4 січня і за 14 днів отримала 302 голоси. Петиція «проти» звільнення зареєстрована 11 січня та за 20 днів її підписали 322 маріупольця. Зазначимо, що Степан Махсма й сьогодні займає посаду секретаря міської ради Маріуполя.
І знову транспортне питання спричинило появу чергової петиції. Цього разу маріупольці вимагали звільнити очільника департаменту транспорту та зв’язку маріупольської міської ради Василя Клата. Автор петиції звинувачував директора у некомпетентності та вимагав звільнити його. Петиція була створена 6 листопада 2019 року. Але не знайшла великої підтримки містян. Але необхідні голоси для розгляду петиція зібрала. Станом на 1 лютого 2020 року її підтримали 258 голосів.
Проти ЛГБТ
В липні певну частину маріупольців схвилювала звістка про відкриття в центрі міста осередку ЛГБТ. Через декілька днів після його відкриття на сайті місцевих петицій було зареєстроване звернення з вимогою закрити центр, який, за думкою автора, становить загрозу інституту сім’ї. За 18 днів петиція отримала 278 голосів. У своїй відповіді на петицію місцева влада пояснила, що немає законних підстав для закриття центру.
Петиції до Верховної Ради
Не лише до місцевих чиновників звертаються з проханнями та вимогами жителі Маріуполя. Чимало петицій реєструють також на сайті глави держави. Так, у 2019 році на сайті президента України було створено сім петицій. Слід зазначити, що за усі роки існування сервісу електронних петицій ні одне звернення щодо проблем Маріуполя не набрало на сайті президента необхідну кількість підписів. Адже для розгляду петиції главою держави необхідна підтримка 25 тисяч громадян. Тим не менше, за минулий рік найбільше голосів на сайті президента набрала петиція про сертифікацію моряків. В зверненні наголошується про корупцію та завищену вартість процедури. Петиція отримала 1779 голосів.
Найпопулярніша петиція, котра з’являється на сайті президента щорічно – це прохання змінити назву Донецької області на Маріупольську або перенести обласний центр в Маріуполь через тимчасову окупацію Донецька. Але жодного разу така петиція не отримала необхідної для розгляду кількості голосів. У 2019 – її підписали лишень 305 українців. До речі таких було дві петиції. У другій – йшлося про сформування Маріупольської та Сєвєродонецької областей, але таку ідею підтримали всього 72 людини.
У 2019 році маріупольці вимагали аби президент вплинув на розклад потягу Маріуполь – Харків, а також пропонували визнати Маріуполь зоною надзвичайної екологічної ситуації. Петиція про поїзд не набрала навіть сотню голосів, за «екологічну» петицію ще триває збір підписів.
Діалог чи формальність
Нагадаємо, в Маріуполі сервіс реєстрації місцевих е-петицій з’явився в березні 2016 року. За ці роки маріупольці створили 1320 петицій. Показово, що електронні звернення стають дедалі популярнішими – як за кількістю поданих петицій, так і за чисельністю підтримки. Втім, чи ефективні петиції, чи змінюють вони реальність?
Аналізуючи зміст петицій можна чітко зрозуміти, які проблеми для жителів Маріуполя є найбільш актуальними та болючими. Це своєрідний барометр, що показує депутатам міської ради настрій суспільства та напрям, куди треба рухатися аби задовільнити потреби громади.
Щодо відповідей місцевої влади, то частина з них носить ознаки типової канцелярської відписки – «розглянемо, вирішимо» або «згідно з чинним законодавством, у зазначений термін……». Майже третина відповідей вказує на те, що петиції були підтримані місцевою владою Маріуполя та призвели принаймні до якихось дій, спрямованих на вирішення порушених проблем. Ще частина петицій отримали хоч і обґрунтовану, але відмову.